«Служниця» Фріди Мак-Фадден

Психологічна драма з елементами трилера, яку важко відкласти.

1 хв читання

На шапці: Франсіско Гойя, «Сон розуму народжує чудовиськ», 1799

У день, коли вимкнули світло, я поїхав у книгарню й купив художню книжку. Не про чаклунство й Таро, нарешті. А таку, в яку можна просто пірнути й почати переживати за когось.І це виявилось дуже вчасно.

Я багато останнім часом читав Даму Агату Крісті, але там важко прив’язатися до героїв психологічно. А тут — навпаки. Персонажі живі, нервові, з тріщинами. Книга читається, не передати словами, як легко і дуже швидко — мій темп навіть сам прискорився, бо ближче до фіналу просто важко зупинитись.А фінал… усе, що ти читав до цього, раптом перевертається. Повністю.

Це психологічна драма з елементами трилера. Такий якісний книжковий фастфуд — але з розумом. Ідеальний варіант, якщо у вас нечитун або ви давно не брали книжку до рук, або тільки хочете почати читати.

Коротко про сюжет

Міллі Калловей погоджується працювати служницею в родині Венчестерів. Власна кімната, зарплатня, новий початок. У Міллі є таємниця — але вона навіть не здогадується, що приховують її роботодавці. Ніна Венчестер дивна, напружена, лякаюча. А гарний чоловік Ендрю живе з нею так, ніби це нормально. Коли Міллі зрозуміє, що потрапила в пастку — буде вже запізно.

Книга має три частини й невеликий додаток. Я продовження читати не буду. Але перша частина ця, легка, захоплива, з сильним психологічним зламом.Можу сміливо порадити.А може хтось вже читав її? Поділіться!

Текст уперше з’явився в Telegram: читати й обговорити там

поділитисяTelegram